вівторок, 17 лютого 2009 р.

Семінар №2

1. НОВИНА
(Джерела: журнал Nature Medicine: http://www.nature.com/nm/index.html та BBC Health: HIV gene therapy trial promising http://news.bbc.co.uk/2/hi/health/7883023.stm від 16.02.2009)
_____________________
Ліки проти СНІДу - існують
Відмовитися від щоденного вживання антиретровірусної терапії при лікуванні ВІЛ/СНІДу дозволяють сучасні дослідження в області генної інженерії.

Вчені з Каліфорнійського університету (Лос-Анджелес, США) розробили методику лікування, за якою пацієнтам вводять власні модифіковані стовбурові клітини крові, що містять речовину ОZ1, яка заважає розмноженню вірусу в організмі людини, руйнуючи два необхідні для процесу білки. Результати експерименту, опубліковані в журналі „Nature Medicine”, показують, що після операції розмноження вірусу можна контролювати аж допоки воно не припиниться зовсім. „Зміна генів у стовбурових клітинах крові знижує кількість реплікацій вірусу навіть після припинення вживання препаратів для боротьби з ВІЛ,” – повідомив керівник дослідження професор Рональд Мітсуясу (Ronald Mitsuyasu). Винахід вже випробували 74 пацієнти, за якими ведеться постійний нагляд. Проте, для перевірки безпечності нового методу, необхідно провести ще багато дослідів. „Це дуже складний шлях, і вчені перебувають лише на його початку, тому до виходу нової методики на ринок іще дуже далеко,” наголосив представник благодійної організації „Terrence Higgins Trust” Джо Робінзон.
Список хвороб, які лікують за використання стовбурових клітин, щодня поповнюється. Через їхню здатність розмножуватися й утворювати будь-яку з 350 тканин в організмі, регенеративна медицина досягла успіхів у лікуванні складних хвороб, пов’язаних з ушкодженням спинного мозку. Проте, їхньому широкому застосуванню заважають етичні питання, зокрема щодо використання ембріону людини для видобутку клітин.
За даними Міжнародного Альянсу ВІЛ/СНІД в Україні за минулий рік зареєстровано 15 342 нових випадків ВІЛ-інфекцій, тобто іще понад 45% українців, з яких 7 003 хворі на СНІД. Наразі найбільш ефективними засобіами боротьби зі СНІДом є антиретровірусна терапія і традиційна китайська медицина, що включає голковколювання, точковий масаж, арома- та фітотерапію.
-------------------------------------------
2. НЕВДАЛА СТАТИСТИКА:

Застаріла статистика -
Напр.:
сайт УНТП „Всяка нечість преться в Україну”: http://untp.org.ua/index.php?id=631- щодо кількості людей зі статусом біженця в Україні.
„але вийшла лажа: під загрозливою назвою вміщено, фактично, інформацію, що по всіх роках незалежності (до 2005 р.) біженці складають зараз дрібні долі одного відсотка від загальної кількості населення України.”
Детальніше: див. блог http://gas-ton.livejournal.com/tag/stupidity та http://gas-ton.livejournal.com/327837.html#cutid2)

Без посилання на джерело -
Напр.: http://gazeta.ua/index.php?id=172318: „Щороку до Києва приїжджають понад 200 тис. іноземців. В основному — азербайджанці, узбеки, в’єтнамці, китайці, африканці. За останні 5 років правоохоронці поставили на облік понад 1200 громадян інших країн, які перебували у столиці без дозволу.”


Вигадана статистика на одному сайті, а потім – неперевірена на інших -
„через п'ять років кількість нелегальних іммігрантів в Україні перевищить показник її власного населення, якщо Україна не вживатиме заходів”
Підтверджено хибність:
Максимом Буткевичем („Як уникати мови ворожнечі”, Київ – 2008. – С. 30)
+
„Відбувається у м.Києві прес-конференція, присвячена міграції...Тож іду, слухаю, питаю, і т.п... По якомусь часові дізнаюся, що в той самий день, надвечір, на такому собі напівжовтенькому сайті з'являється повідомлення, що представниця однієї з цих організацій "на сьогоднішній прес-конференції" заявила, що за 5 років кількість біженців в Україні вп'ятеро перевищить кількість "її власного населення", якщо не буде вжито заходів. Ім'я і посаду співробітниці вказано вірно (!). Інфа, як це у нас в мережі заведено, спокійно передруковується іншими сайтами.Особливості ситуації:1) Інформації такої не було і бути не могло, бо маячня єсть. Врешті-решт, і йа там бил, і єсмь свідок тому.2) Людини, яка тіпа озвучила цю хрєнь, на пресусі не було.3) Людина, яка тіпа (див. п.2), не бере участь у пресухах і под. протягом багатьох місяців.4) Видання посилається на власного кореспондента.”

--------------------------------------------------------

3. АНАЛІЗ ІНТЕРВ'Ю
з Іриною Сазоновою: лікарем з 30-річним досвідом, науковцем, авторкою книг «ВИЧ-СПИД»: виртуальный вирус или провокация века», «СПИД: приговор отменяется», авторкою перекладів книг: Dr. Peter H. Duesberg «Inventing the AIDS virus», Dr. Peter H. Duesberg «Infectious AIDS: Have We Been Misled?».
(Джерело: „СПИД – мистификация мирового масштаба?”на http://www.pravda.ru/print/health/prophylaxis/prof/88446-aids-0)

Сенсаційна назва інтерв’ю одразу привертає увагу читача. Особисто мені здавалося (бо так часто виходить у нашій журналістиці), що під шокуючим заголовком має бути дуже мало підтвердження того, про що у ньому ідеться. Але це інтерв’ю мене дуже здивувало своєю...ПРОФЕСІЙНІСТЮ, що так рідко можна зустріти в українських чи російських виданнях.
З самого початку журналістка детально „представляє” особу, у якої бере інтерв’ю, щоб читач зрозумів, чому саме цей науковець компетентний у даній темі. Також журналістка демонструє своє знання про науковця і пояснює, чим саме Ірина Сазонова може бути цікава читачам: „Сазонова имеет огромный материал по данной проблеме, в том числе научную информацию, опровергающую теорию «чумы ХХ века», которую предоставил ей венгерский ученый Антал Макк (Antal Makk)”. Перше питання підтверджує обізнаність журналістки у темі, оскільки перед власне питанням вона дає бекграунд проблеми, про яку збирається говорити з пані Іриною, а також показує обізнаність щодо діяльності самого науковця, одразу преходить до сенсаційної книги дослідниці, яка „переворачивает все представления о СПИДе”. Власне, ця книга є приводом до проведення такого інтерв’ю.
Потім журналістка безпосередньо переходить до запитань, пов’язнаних з професійними досягненнями Ірини Сазонової в області подолання „містифікації”СНІДу, оскільки її заяви щодо існуючої хвороби є насправді сенсаційними. Досиль логічно, що далі ідуть запитання про розуміння науковцем самої проблеми і теми СНІДу взагалі, щоб читач більш конкретно і детально зміг поглянути на точку зору даного науковця: „СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита человека – есть. Он был, есть и будет. Но он не вызывается вирусом. Соответственно, заразиться им – в привычном понимании слова «заразиться» – невозможно. Но его, если хотите, можно «нажить»... Я же хочу, чтобы люди поняли одно. СПИД не является инфекционной болезнью и не вызывается никаким вирусом. До сих пор нет научных доказательств наличия вируса иммунодефицита человека, вызывающего СПИД. Процитирую всемирного авторитета Кэри Муллиса, биохимика, нобелевского лауреата: «Если имеется доказательство, что ВИЧ вызывает СПИД, то должны иметься научные документы, которые все вместе или по отдельности демонстрировали бы этот факт с высокой вероятностью. Не имеется никакого такого документа»” тощо. Потім журналістка намагається діалогізувати з науковцем щодо її попереднього твердження: „извините за наивность, но люди-то умирают с диагнозом ВИЧ-инфекция…, а також розпитує про те, чому саме певні категорії населення страждають від хвороби, яку науковець вважає „не вірусом”, а також, чому медики „змушують” зокрема вагітних проходити тест на ВІЛ. У відповідях на ці питання читач дізнається багато чого цікавого у новій сенсаційній теорії про ВІЛ/СНІД, науковець наводить докази і приклади, свої аргументації, цікаві подробиці, з якими їй довелося стикатися у визначенні діагнозів.
Проте, журналістика від імені читачів намагається подати статистику реєстрації захворювання за офіційними джерелами, що свідчить про обізнаність та намагання діалогізувати з науковцем, що підтримує іншу точку зору, яка є не настільки популярною у суспільстві та навіть у самому науковому середовищі. З іншого боку, саме через спростування таких „офіційно підтверджених” даних, науковець має шанс довести свою теорію до громадськості, а журналіст йому у цьому сприяє, ставлячи такі запитання. Після запитань на обґрунтування сенсаційної теорії ідуть запитання „від народу”, тобто такі, що безпосередньо стосуються людей і є для них важливими: „можно ли влить в себя так называемую ВИЧ-положительную кровь и не беспокоиться?”тощо, відповідь на які з дає змогу читачу дізнатися досі невідомі наукові подробиці.
Насамкінець замість банального питання про „плани на майбутнє” журналістка наводить „ряд авторитетных высказываний по теме ВИЧ-СПИД в переводе Ирины Михайловны Сазоновой” та досить цікаву довідку про фактори, що викликають „ошибочные положительные результаты теста на ВИЧ-антитела» із посиланням на джерело – „по данным журнала «Континуум»”.
Це все вказує на професійність підходу журналістки до досліджуваної теми, обізнаність як у проблемі, так і у діяльності обраного для розмови науковця. Інтерв’ю цікаве, містить обґрунтування багатьом незнаної теорії, запитання часто мають бекграунд і носять корисну для читача інформацію про проблему з „альтернативної” точки зору, представником якої є обраний науковець.

вівторок, 10 лютого 2009 р.

Семінар №1

1. ДЕ ВИКЛАДАЮТЬ SCIENCE JOURNALISM?

1. New York University's Science, Health and Environmental Reporting Program (SHERP)
(http://journalism.nyu.edu/prospectivestudents/coursesofstudy/serp/) at NYU Arthur L. Carter journalism Institute:


- is one of the oldest and most prestigious science journalism training programs in the country
- Students completing the 16-month program receive a Master of Arts in Journalism and an Advanced Certificate in Science, Health and Environmental Reporting.
- Since its founding in 1982, SHERP has produced more than 300 graduates
- In 2007, SHERP celebrated its 25th anniversary with a celebration that included a symposium featuring geneticist J. Craig Venter
- emphasizes intensive training in research, reporting and writing as well as immersion in a wide range of cutting-edge scientific issues, from genetics to global climate change. A key focus is on writing news and features for print media and for the web
- The stories SHERP students produce for their classes are of such high quality that every year some students are able to place them in professional publications. In addition, students gain invaluable experience by assigning, reporting, writing and editing stories for Scienceline, an award-winning webzine run entirely by SHERP students.
- In a typical year, anywhere from 60 to 100 journalists and scientists visit SHERP, and students also take field trips to science research centers and newsrooms in the New York area.
- Some select specialized publications such as Scientific American, Audubon Magazine or Space.com, while others cover science-related topics for general-interest outlets such as CNN, Newsday, the BBC and New York Times Television.
- SHERP's customized curriculum is aimed at giving students both the breadth and depth of knowledge they need to be outstanding science, health and environmental journalists. Class work is supplemented by frequent out-of-class reporting assignments and by visits from dozens of prominent guest speakers from the worlds of journalism and science.


- COURSES:
1) Current Topics in Science, Health and Environmental Journalism introduces students to the world of science journalism by looking at scientific topics that are at the cutting-edge of current research and also have profound implications for the way we live. You will learn how journalists interact with scientists, conduct research, organize information and write stories. Just as importantly, students also sharpen their analytical skills by writing almost every week for the SHERP webzine, scienceline.org.
2) Science Literacy and Numeracy aims to give students a historical and literary context for science journalism, and will also introduce them to crucial concepts in statistics, probability and data analysis. The course will be rigorous, with an extensive reading list tracing the development of science journalism and examining the science journalist's role in society. The course begins with a discussion of the conflict between scientists and non-scientists, and how science journalists are a bridge between the two cultures.
3) Environmental Reporting trains students to write incisive articles about environmental issues and alerts them to the special problems reporters face covering a beat that is often highly charged and highly politicized. Specific topics covered include environmental law, risk assessment, nature writing (including Muir, Leopold, Carson and McPhee), advocacy journalism, toxicology, epidemiology and environmental databases.
4) Journalistic Judgment is SHERP's press ethics class. It emphasizes the special dilemmas and unique ethical decisions that come with covering science, health and environmental news. The First Amendment, censorship (including self-censorship), transparency and ethical decision-making are key topics in this class.
5) Medical Reporting provides an in-depth look at many of the most important contemporary topics in the always dynamic field of medical journalism, including the biology of cancer, environment-related illness, epidemiology, and the precepts of sound medical research and peer review.
6) Science Writing is an advanced class that draws on all the skills students have practiced and polished during the previous year. The goal is to give a realistic preview of life as a working science journalist, from finding a story idea to pitching it to surviving the editing process to making sure the final product is accurate, clear and compelling.

- Partal LIST of speakers:
- Charles Bergquist, contributing producer, Science Friday
- Burkhard Bilger, author and staff writer, The New Yorker
- David Bishop, vice president of nanotechnology, Bell Labs
- Martin Blaser, professor of microbiology, NYU
- Deborah Blum, author and professor of journalism, University of Wisconsin
- Jeanna Bryner, assistant editor, Science World Magazine (SHERP 21)
- Burton Budick, professor of physics, NYU
- Adrienne Burke, editor, New York Academy of Sciences
- Benedict Carey, neuroscience writer, The New York Times
- Mariette DiChristina, executive editor, Scientific American
- Alan Dove, freelance science writer and editor
- Jenny Everett, senior editor, Popular Science
- Amy Fishbein, senior editor for health, Fitness Magazine
- Scott Gottlieb, deputy commissioner, federal Food and Drug Administration
- Nathaniel Greene, senior policy analyst, Natural Resources Defense Council
- Michael Moyer, executive editor, Popular Science
- Vincent Racaniello, professor of microbiology, Columbia
- John Rennie, editor in chief, Scientific American


2. DUAL MASTER'S DEGREE PROGRAM IN EARTH AND ENVIRONMENTAL SCIENCE JOURNALISM (http://www.ldeo.columbia.edu/edu/eesj/) at Columbia University, Graduete School of Arts&Science (E&ESJ) (http://www.columbia.edu/cu/gsas/departments/earth-env-sciences-journalism/department.html)

- to provide students with both the scientific background and the communications skills to inform the public about discoveries, processes, insights and controversies in earth and environmental sciences, in a manner that is simultaneously interesting and accurate.
- The program is co-sponsored by the Lamont-Doherty Earth Observatory, the Columbia Graduate School of Journalism, and the Graduate School of Arts and Sciences (Department of Earth and Environmental Sciences).
- Graduates receive an M.S. in Journalism plus an M.A. in Earth and Environmental Science Journalism.

- COURSES (http://www.ldeo.columbia.edu/edu/eesj/curriculum.html):
1) Earth science colloquium
2) Case studies in earth & environmental science journalism
3) Specialized Reporting/Writing Electives
4) Special science courses (Forests and environmental change, Hydrology, Environmental hazards and disasters, Industrial ecology of Earth resources, Earth resources engineering, Advanced general geology, Environmental geophysics field studies, Introduction to atmospheric science, Climate change, Geologic mapping, Meteorites and planetary origins, Mineral deposits and environment, Plant physiological ecology, Environmental science for policymakers, Wetlands and climate change, The chemistry of continental waters, Paleooceanography, Biological oceanography, Principles of Physical oceanography, Principles of Chemical oceanography, Plate Tectonics, Introduction to seismology, Sedimentary basins, The carbon cycle, The biology of small populations, Tropical field ecology, Biogeography, Ecology)
5) "Environmental Reporting " or "Science Narratives"
6) Master’s research

3. BACHELOR OF SCIENCE/JOURNALISM (BSC/BJ) (http://www.uq.edu.au/study/program.html?acad_prog=2233) at the University of Queensland (AUSTRALIA):


- Faculties: Social & Behavioural Sciences, Science
- Science Course List + Journalism Course List (Mass Media and Society, Editing & Scripting etc.)
- Science Course List:
Genes, Cells & Evolution
Biodiversity & Our Environment
Chemistry - Energetics & Reactivity
Chemistry - Structure & Reactions
Introduction to Computer Systems
Introduction to Software Engineering I
Geographical Information & Analysis
Introduction to Information Systems
Environment & Society
Physics & Engineering of Materials
Mathematical Foundations
Electromagnetism, Optics, Relativity & Quantum Physics
Introduction to Psychology: Developmental, Social & Clinical Psychology
Biochemistry & Molecular Biology
Biomedical Science (Neuroscience, Pharmacology, Physiology, Anatomy, Developmental Biology)

4. THE SCHOOL OF ARTS & SCIENCES (A&S) (http://journalism.richmond.edu/) at Richmond University:
- offers students the opportunity to study the arts, sciences, humanities and social sciences from both historical and contemporary perspectives.
- It is home to 2,829 students
- partal list of scientific courses:
Antropology
Biology
Cognitive Science
Computer Science
Creative writing
Environmental studies
Journalism
Medical Humanities
Sociology
Pre-Health
Pre-Law


5. CENTER FOR SCIENCE AND MEDICAL JOURNALISM at Boston University ( Master's Degree in Science Journalism) (http://www.bu.edu/com/jo/science/)


- Created in 1960s,
- recognize, investigate, analyze and explain scientific and medical findings and issues,
- prepares beginning journalists for careers in science, medical and public health reporting.
- Interns in: Science News, The Boston Museum of Scienc, The Christian Science Monitor, Scientific American, Popular Science, Harvard Medical School Health Letter, Canadian Geographic Magazine.
- Courses:
Science Newswriting,
Science in the Mass Media ,
Advanced Science Writing,
Science Webmagazine.
Conferences on science and medical journalism: bring together leading editors and reporters with scientists, historians of science, physicians, policy makers and others who understand the practice and politics of science and medicine

6. SCIENCE COMMUNICATION PROGRAM (http://scicom.ucsc.edu/SciWriting.html)at the University of California, Santa Cruz (http://graddiv.ucsc.edu/programs/ )

- special certificate at science writing
- The science writing program at UC Santa Cruz has produced professional science writers since 1981.
- one academic year long,
- Each student takes a required six-course sequence (fall-winter-spring) in science journalism. Classes meet two days each week. Enrollment in the individual courses is limited to the ten students accepted into the science writing program, creating a warm, collegial atmosphere for our editing workshops.

- COURSES (http://scicom.ucsc.edu/write/Curriculum.html):
1)Science feature writing, essay and profile writing. Students deepen their journalistic training by conceiving of a novel full-length magazine feature, proposing it in the form of a query letter, and doing original research and interviews in the field. These features appear in our annual online magazine, Science Notes.
2) Reporting and writing science news;
3) Associated Press-style writing and editing;
4)Science newswriting for magazines.
- graduates work at National Public Radio and the San Francisco Exploratorium, at science magazines in New York and Washington D.C., at the National Institutes of Health and Stanford, and at newspapers in Los Angeles, Detroit, Philadelphia, and Bend, Oregon


2. ДЖЕРЕЛА НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕРНЕТІ:

1. Державні організації/установи в Україні:

- Міністерство охорони здоров’я України http://www.moz.gov.ua/
- Національна академія наук України http://www.nas.gov.ua/
- Державна служба лікарських засобів і виробів медичного призначення www.drugmed.gov.ua
- Державна санiтарно-епiдемiологiчної служба м. Києваhttp://www.ses.gov.ua/
- Сервер Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій, оперативна інформація, новини та аналітичні огляди http://www.mns.gov.ua/index.ua.php?m=0
- Інститут проблем моделювання в енергетиці, лабораторія екологічного аналізу та прогнозування. Обробка медико-екологічних даних. Оцінка забрудненості навколишнього середовища пестицидами, радіонуклідами, важкими металами. Імітаційне математичне моделювання наслідків техногенних (аварійних) забруднень екосистем. http://users.iptelecom.net.ua/~ipn261/projects_ru.htm

2. Неурядові організації України:

- Всеукраїнська асоціація зменшення шкоди http://uhra.org.ua//index.php?option=com_content&task=blogsection&id=1&Itemid=176
- Громадська організація "Екологічне здоров'я людини" http://www.humeco.org.ua/
- Фундація "Громадський рух "Українці проти туберкульозу ukrfuture.kiev.ua
- Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД в Україні http://www.aidsalliance.org.ua/

3. Українські громадські організації, що співпрацюють з МОЗ України:

- Державне підприємство "Центр імунобіологічних препаратів" ibdc.kiev.ua/
- Державна наукова медична бібліотека України http://www.library.gov.ua/
- Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів МОЗ України http://www.dimoz.kiev.ua/
- Державний фармокологічний центр МОЗ України http://www.pharma-center.kiev.ua/
- Херсонська обласна наукова медична бібліотека http://www.khersonml.ukrbiz.net/
- 'Укрдентал - Перший Український стоматологічний Web-сервер'' - Інформаційно-довідковий сервер з питань сучасної стоматології в Україні. Сервер розрахований на фахівців галузі та широкі кола громадськості http://www.ukrdental.com/
- Портал трансплантологів України (рос.) http://www.transplantology.com/
- Українська асоціація ''Комп'ютерна медицина'' uacm.kharkov.ua
- Державна санітарно-епідеміологічна служба міста Києва http://www.ses.gov.ua/
- Всеукраїнська громадська організація ''Асоціація спеціалістів з медичної інформатики, статистики та біомедичної техніки'' http://www.ametist.com.ua/
- Всеукраїнська громадська організація онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів'' http://www.cancer.kar.net/
- Світова Федерація Українських Лікарських Товариств http://www.sfult.org.ua/
- Українська Федерація громадських організацій сприяння охороні здоров'я громадянського суспільства http://www.ufoz.ukrmed.info/

4.Центри соціальних досліджень:

EXIT POLL
http://www.exitpoll.org.ua/
Gfk-USM Україна
http://www.gfk-usm.com.ua/
Журнал "Політична думка"
http://www.politdumka.kiev.ua/
Інститут соціології НАНУ
http://www.i-soc.com.ua/
Київський міжнародний інститут соціології
http://www.kiis.com.ua/
Соціологічна асоціація України
http://www.sau.kiev.ua/
Фонд “Демократичні ініціативи”
http://www.dif.org.ua/
Центр "Соціальний моніторинг"
http://www.smc.org.ua/
Центр соціального прогнозування
prognosis.kiev.ua
СОЦІС, Центр соціальних та політичних досліджень
http://www.socis.kiev.ua/index/
Український центр економічних і політичних досліджень ім.О.Разумкова
http://www.uceps.org/
Центр соціологічних і політичних досліджень та технологій "СОЦІОПОЛІС"
http://www.spr.org.ua/

5. Українські наукові видання/бази даних:

- "Пантелеймон" - база даних публікацій медико-біологічного, хіміко-фармацевтичного та хімічного характеру, надрукованих у періодичних наукових і науково-практичних виданнях України та Російської Федерації, починаючи від 1998 р. (деякі видання індексуються від першого випуску) http://www.panteleimon.org/mainu.php3
- Український медичний каталог ''УКРМЕД'' http://www.ukrmed.org.ua/
- Український нейрохірургічний журнал http://www.neuro.kiev.ua/journal_index.html (на сайт інституту нейрохірургії ім.акад.А.П.Ромоданова АМН України)
- Науковий журнал „Мистецтво лікування” http://m-l.com.ua/
- Науковий журнал „Український соціум” Наукового інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка http://www.uisr.org.ua/mid_5.php
- Науковий журнал „Эпидемия ВИЧ/СПИД в Украине” http://www.hiv-aids-epidemic.com.ua/
- Науковий журнал «Энвайронментальная эпидемиология» http://www.hiv-aids-epidemic.com.ua/indexenviro.htm
- Медична газета України "Ваше здоров'я" http://www.vz.kiev.ua/
- Щотижневик АПТЕКА http://www.apteka.ua/
- журнал "Нормативно-правові документи МОЗ України" http://base.medukraine.com/
- сайт Вищої атестаційної комісії http://www.vak.org.ua/profjournals5.php (рубрика „Фахові видання”) - електронні та друковані спеціалізовані видання з різних галузей
- Газета "Медицинские вести" від Міністерства охорони здоров'я АР Крим http://www.medik.org.ua/
- журнал Інституту історії України „Український історичний журнал” http://www.history.org.ua/Journal/1998/1/4.pdf
- сайт НаУКМА: пошук електронних наукових видань в Україні і за кордоном http://www.library.ukma.kiev.ua/index.php?id=124
- Щотижнева газета Національного технічного університету України "КПІ" "Київський політехнік"http://www.ntu-kpi.kiev.ua/kp

6. Науково-популярні ресурси в Україні:

- ”Фармасвіт”: фармацевтичний бізнес-сервер для широкого кола користувачів. Новини медицини,фармації держ.реєстр,бази даних ON-LINE та багато ін. http://pharmasvit.com/v3/Novosti/
- сайт УНІАН, рубрика "Здоров’я" http://health.unian.net/
- Свіжі новини (переважно астрономія, фізика, техніка) у рубриці „Наука” на http://news-it.com.ua/News.aspx?AreaID=9
- Google Scholar - пошук наукової літератури за різними галузями знань та різними джерелами. http://scholar.google.com.ua/
- Gurto – пошук наукових видань (рос, укр., англ..) за різними галузями знань http://www.gurto.net/links/index.php?category=%CD%E0%F3%EA%EE%E2%B3+%E6%F3%F0%ED%E0%EB%E8
- науково-популярний журнал "Наука и техника", Україна http://www.nt-magazine.at.ua/
- сайт „Новинаря”, рубрика „наука і здоров’я” http://novynar.com.ua/tech
- журнал "Кореспондент", рубрика "Наука" http://korrespondent.net/tech/science
- новини у рубриці „Наука і техніка” на пошуковику Google http://news.google.com.ua/nwshp?tab=wn&ned=ru_ru&topic=t

7. Міжнародні джерела:

- Всесвітня організація охорони здоров'я http://www.who.int/
- New York Times, Science http://www.nytimes.com/pages/science
- Science for kids (yауково-популярний англомовний сайт, орієнтований на сприйняття науки дітьми віком від 9 до 14 років) www.sciencenewsforkids.org
- Scirus - науково-орієнтована пошукова система в Internet. Gонад 450 млн. спеціалізованих веб-сайтів наукової інформації (журнали, веб-сторінки учених, навчальні матеріали, препринти, патенти, документи з тематичних та інституційних репозитаріїв). http://www.scirus.com/srsapp/
- Journals of Oxford University Press – пошук 211 назв академічних журналів в галузі гуманітарних, природничих, соціальних наук, права та медицини за період з 1996 р. http://www.oxfordjournals.org/
- сайт AIDS Care Education Traning (Автономная Некоммерческая Просветительская Организация, которая входит в Международный Альянс "АСЕТ") http://www.acetrussia.ru/?section=newsall – свіжа інформація і статистика на тему ВІЛ/СНІД
- міжнародна інформаційна агенція Reuter, розділ Наука" http://www.reuters.com/news/science, розділ "Технології" http://www.reuters.com/news/technology
- науково-популярний сайт „Мембрана” http://www.membrana.ru/
- IOPscience Journals – платний портал містить близько 60 журналів з науки, техніки, медицини на базі онлайнової системи IOPscience Publishing: Institute of Physics Publishing, American Astronomical Society , Chinese Physical Society , Deutsche Physikalische Gesellschaft , European Physical Society , International School for Advanced Studies (SISSA) , Royal Swedish Academy of Sciences та ін. http://iopscience.iop.org/journals
3. АНАЛІЗ СТАТТІ
„ВИЧ МОЖЕТ ПРОНИКАТЬ ЧЕРЕЗ ЗДОРОВЫЕ ТКАНИ”

НА САЙТІ ГАЗЕТИ "СЕГОДНЯ" http://jerelo.com.ua/ru/health/85938 (рубрика „Наука и технологии”)
у порівнянні з її оригіналом “HIV infects women through healthy tissue: U.S. study”на Reuters http://www.reuters.com/article/healthnews/idustre4bf7ff20081216

Стаття з сенсаційно-небезпечною назвою про те, як вчені з Медичної школи ім. Фейнберга при Пн.-Зх університеті в Чікаго (зокрема Томас Хоуп) дослідили, що вірус імунодефіциту людини може потрапляти в її організм через здорові, тобто не пошкоджені, тканини. Даний матеріал повідомляє суспільству резонансну подію – нове відкриття в галузі досліджень про поширення ВІЛ , тому стаття має науковий характер. Звісно, шокуючи назва привертає увагу, оскільки досі відомі 3 способи зараження СНІДом: через кров (зокрема, порізи чи поранення тканин), статевим шляхом та через молоко матері.
Оригінал цього матеріалу розміщується на сайті Reuters, але те, як я про це дізналася, вказує радше на непрофесійність українських журналістів доносити наукову інформацію, оскільки, прочитавши „Сегодня”, я не побачила ані опису самого дослідження, ані його підтвердження незалежними експертами (адже така новина мала викликати резонанс, і читачу хочеться почути не лише від винахідників, але й від незалежних експертів, що це справді так), ані способів захиститися від вірусу, зважаючи на нове відкриття. Власне, тому я почала шукати корені статті, бо посилання на джерело в ”Сегодня” теж не виявилося. Зрештою, виявилося, що справжня назва статті – „HIV infects women through healthy tissue”, що одразу змінює ракурс матеріалу. По-перше, це стосується лише тканин жінок, по-друге – дослідження проводилося на тканинах непошкодженої стінки піхви, які були взяті внаслідок видалення матки. На сайті Reuters, на відміну від „Сегодня”, міститься опис самого дослідження, хоча і там пересічному читачу важко зрозуміти значення наукових термінів, які не пояснюються, типу „They studied newly removed vaginal tissue taken from hysterectomy surgeries, and introduced the virus which carried fluorescent, light-activated tracers.” Напевно, варто пояснити це якось більш доступно для загалу. Незважаючи на те, що це англомовний ресурс відомої інформаційної агенції, такі суто наукові вирази і поняття заплутують читача, роблять сприйняття інформації важчою.
Або, ще краще, „they also observed this same process in non-human primates”, що в російському варіанті „Сегодня” переклала як „Теперь исследователи из университетов Чикаго и Нью-Орлеана разработали новую методику наблюдения за вирусом в действии на примере как человеческих тканей, так и тканей нечеловеческих приматов.” Це хто такі, „нечеловеческие приматы”???:) Звісно, розумний читач здогадається, що хотіли цим виразом сказати, але ж так не пишеться для загалу, для легкого сприйняття!!!
Щодо логічності викладу, то у „Сегодня” стаття закінчується дуже сумно: вірус є, він проникає крізь епітелій і...жодного вирішення проблеми, жодного коментаря, ну, хоча б від українського спеціаліста. Ось остання фраза: „В обоих случаях было обнаружено, что ВИЧ способен быстро проходить защитные барьеры кожи, чтобы достичь своей цели – иммунных клеток.” Після цього діагнозу справді можна готувати труну!:) Взагалі-то, за правилами, після (неіснуючого тут) коментаря українського науковця ще варто подати коротенький опис ситуації з ВІЛ/ СНІД в Україні, статистику, доступну на сайті мережі ЛЖВ, щоб показати ширшу картину проблеми українському читачу і наблизити цю інформацію до нього.
На сайті Reuters журналістка Julie Steenhuysen будує свій матеріал більш логічно: після опису дослідження, вона подає коментар науковця про засоби захисту людей/читачів в світлі нового відкриття: „Hope said the findings emphasize the need for treatments such as a vaccine to prevent infection...And it makes clear the need for the use of condoms, which are highly effective at preventing infection”, а також подає статистику про поширення ВІЛ/СНІД в США та у світі. Це великий плюс, хоча тут також окрім коментарів самого дослідника хотілося б почути чиюсь іншу точку зору на проблему і дане дослідження взагалі, наскільки воно науково обґрунтоване, щоб бути правдою.
Отже, як бачимо, на Reuters інформація про дане наукове відкриття подана краще, логічніше для сприйняття широкого загалу, хоча водночас не можна говорити про легкість прочитання (через непояснені наукові терміни)та наявність інших точок зору. У „Сегодня” автор лише інтригує, зацікавлює читача заголовком, не надаючи йому ані опису дослідження, ані точок зору, ані бекграунду проблеми в Україні і світі, ані статистики і т.д. і т.п. Більше того, газета навіть дещо спотворює початкову інформацію, оскільки дослідження стосувалося лише жіночих тканин.

понеділок, 9 лютого 2009 р.

Перевірка створення блогу